- принизити
- —————————————————————————————прини́зитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
принизити
Смотреть что такое "принизити" в других словарях:
принизити — див. принижувати … Український тлумачний словник
принизити — див. принижувати … Словник синонімів української мови
заземлити — I див. заземлювати. II лю/, ли/ш, док.; заземля/ти, я/ю, я/єш, недок.; перех. 1) Наблизити до реальної дійсності, привести у відповідність із нею. 2) Позбавити натхненності, одухотвореності; принизити, огрубити … Український тлумачний словник
зім'яти — мну/, мне/ш, док., перех. 1) Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого небудь, зробити нерівним, зібганим. || Зібгати, зіжмакати що небудь жужмом. || Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. || безос. || Покрити складками,… … Український тлумачний словник
осоромлюватися — ююся, юєшся, недок., осоро/митися, млюся, мишся; мн. осоро/мляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. || тільки док. Принизити свою гідність, потрапивши в прикре становище … Український тлумачний словник
принижений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до принизити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм.Покірний, смиренний. || Який виражає покірність, смиренність. 3) у знач. прикм. Пригноблений, безправний. || у знач. ім. прини/жений, ного, ч. Той, хто перебуває під … Український тлумачний словник
приниження — я, с. 1) Дія за знач. принизити. 2) Стан за знач. принизитися 1). || Зовнішній вияв цього стану … Український тлумачний словник
притоптувати — ую, уєш, недок., притопта/ти, топчу/, то/пчеш, док., перех. 1) Топчучи ногами, утрамбовувати що небудь. || Натискуючи (пальцем, рукою) по поверхні чогось сипкого, ущільнювати, спресовувати його. || Притискуючи щось сипке, покривати ним поверхню… … Український тлумачний словник
сплюгавити — влю, виш; мн. сплюга/влять; док., перех., рідко. Зганьбити, заплямувати, принизити кого , що небудь … Український тлумачний словник
сплямити — млю/, ми/ш; мн. сплямля/ть і сплямува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Забруднити, залишивши плями на чому небудь. 2) перен. Зганьбити, ославити кого , що небудь; заплямувати. || Учинити наругу над ким , чим небудь. || Порушити чистоту чого небудь … Український тлумачний словник
